Мотоцикл Bajaj Avenger Street 220cc Чорний

Bajaj Avenger 220 Street (Індія)

(Баджаж Індія)

Bajaj Avenger 220 Street

- Стильний, ультрасучасний! Дуже зручний мотоцикл для щоденного використання і подорожей, розрахований на дороги і бездоріжжя, економічний і невимогливий.

Компанія BAJAJ AUTO займає третє місце в світі з виробництва двоколісних транспортних засобів. Мотоцикли Bajaj широко відомі в 75 країнах, а тепер і в Україні. Крім бренду BAJAJ завод виробляє мототехніку для Kawasaki , KTM , Husqvarna ,Triumph

У 1986 році BAJAJ AUTO отримала технічну підтримку Kawasaki. В Азії мотоцикли BAJAJ і Kawasaki реалізуються через єдину мережу, під брендом Kawasaki. На заводі BAJAJ виробляють такі популярні моделі, як Ніндзя Ninja 300 і 600.

2008 рік BAJAJ AUTO викупила 48% відсотків активів австрійської компанії KTM/Husqvarna, тим самим отримавши доступ не тільки до азіатського ринку, але і європейському. На заводах BAJAJ виробляють моделі KTM Duke / RC і Husqvarna Svartpilen / Vitpilen.

У 2017 році, BAJAJ AUTO і Triumph Motorcycles (Великобританія) оголосили про початок партнерства у розробці і виробництві среднекубатурной техніки для міжнародного ринку.

Цілісність, відданість справі, винахідливість і рішучість домогтися успіху, ось ті складові успіху, які характерні для групи BAJAJ сьогодні.

Але прекрасне не чуже нікому, Bajaj почала випуск цього чоппера – Avenger 220.

З дизайном, ергономікою і навіть конструкцією ходової частини прототипу індуси нічого робити не стали. Хіба що трохи освіжили кольору і підігнали мотоцикл з минулого століття під сучасні вимоги безпеки. Не поскупилися і на стайлінг – мотоцикл можна придбати в двох варіантах – класичному, з спицованными колесами, великою кількістю хрому і лаку, і у вигляді «дрегстера», з низьким кермом, матовим забарвленням і литими колісними дисками. Тим не менш, обидва мотоцикла ідентичні по ТТХ.

Спереду встановлений дискове гальмо індійського заводу Brembo – «Bybre», до речі, ці ж механізми стоять і на всіх КТМ індійської збірки. Передні гальма досить цепок і прогнозуємо (все ж Brembo, не казна-що), а для дотормаживания цілком вистачає і заднього барабана – чай, не спортбайк.

К эргономике водительского места придраться невозможно, как невозможно это сделать к большинству «японцев». Все выверено и «вылизано» до идеала за десятки лет совершенствования. Причем, даже делая скидку на то, что это малокубатурный аппарат, который японцы делали «для своих», невысоких покупателей, здесь за рулем комфортно даже мне с ростом под 190. Конечно, это не «Голда», но колени ни во что не упираются, и не приходится складываться в три погибели. А вот тем, для кого высота по седлу – решающий фактор в выборе мотоцикла, этот вариант может стать одним из немногих. Висота до сідла тут – 710 мм, а невелика вага і ширина роблять його дуже привабливим, наприклад, для дівчат, які тільки освоюють двоколісну техніку.

Тяговитий одноциліндровий мотор басовито фырчит на холостих, так і на максимальних обертах не зривається на високі ноти. До речі, після цього тесту, який, до речі, проходив в Індії, я сміливо можу запевнити всіх любителів посварити двигуни повітряного охолодження. Хлопці, навіть в індійських пробках на сорокаградусну спеку ці мотори не перегріваються, а вже в наших приполярних широтах це зробити неможливо, навіть якщо захотіти.